Конфлікт між режимом президента Сирії Башара Асада та озброєною опозицією триває вже чотири роки

Конфлікт між режимом президента Сирії Башара Асада та озброєною опозицією триває вже чотири роки. Ситуація ускладнилася в 2013 році, коли частина районів Сирії опинилася під контролем бойовиків "Ісламського держави". Сьогодні стало відомо, що Росія буде безпосередньо брати участь у бойових діях: Рада Федерації одноголосно схвалила використання Збройних сил Росії в Сирії для підтримки боротьби з ІГІЛ, а США вже зафіксували перші авіаудари російських літаків в арабській країні.
Така ескалація конфлікту неминуче призведе до збільшення потоку біженців. Вже зараз вони штурмують кордони Євросоюзу, хвиля міграції може торкнутися і Росії. Про те, наскільки наша країна цікава сирійцям, і чи є необхідність в споруді спеціалізованих таборів для біженців, в інтерв'ю розповів заступник голови російського Товариства громадян сирійського походження Вадда Ал-Джунд.

- Згідно з офіційними даними УФМС по Санкт-Петербургу і Ленінградської області, за отриманням статусу біженця до відомства звернулися 100 громадян Сирії. Таку цифру нещодавно назвала керівник місцевого управління Олена Дунаєва. Про що взагалі це говорить? 100 звернень - це багато чи мало? 

- Ці слова справді були розтиражовані ЗМІ. Але проблема в тому, що багато хто плутає біженців, про які зараз всі говорять, з людьми, які подавали заяви на отримання тимчасового притулку в РФ. За цим статусом в петербурзьке УФМС сирійці дійсно звертаються. Але 100 заяв були подані протягом двох-трьох років. Ніяка сотня сирійців не приїхала до Петербурга одночасно. Більше того, за даними УФМС, з Росії в 2014-2015 роках виїхало більше сирійців, ніж в'їхало.

Інша справа, що цей тимчасовий статус людина повинна щорічно продовжувати. Але тепер вона подає заяву на продовження, а їй відмовляють: квоти закінчилися. А куди їй їхати? У її країні йде війна. Відбувається найстрашніше: людина потрапляє в нелегальну зону. Її як нелегала ловлять на вулиці, загрожують видворенням. А за все, що відбувається відповідаємо ми - громадяни.

- Тоді чи можна говорити про те, що сирійці не хочуть бігти від війни в Росію і воліють Європу? Ми адже бачимо новинні телесюжети, в яких біженці штурмують то один, то інший європейський кордон.

- Якщо ми говоримо саме про сирійських біженців, то вони навіть не в кожну європейську країну готові їхати. Хто, наприклад, хоче в Угорщину? Навіщо Віктор Обран (прем'єр-міністр країни Угорської Республіки) закриває кордон? Багато сирійців знають французьку мову - свого часу країна була французькою колонією, але сьогодні навіть до Франції не всі хочуть перебратися. Люди здатні відрізнити навіть рівень життя у Швеції та Норвегії.

Я розумію, що зараз навколо сирійців ажіотаж. Але Сирія - це не африканський варіант. Біжать не бідні люди, які в руках навіть мобільника не тримали. Хоча, звичайно, серед них є молоді люди, які хочуть кращого життя.
При цьому основний потік до Європи йде не з самої Сирії. Коли почалася війна, до Туреччини від війни бігли 2 млн осіб, в Йорданію і Ліван - ще 3 млн. І в Європу їдуть саме з цих країн. Серед біженців, які прямують до ЄС, сирійці становлять тільки 25% - такі офіційні дані Євросоюзу. Не плутайте сирійців з арабами з Північної Африки, афганцями, іранцями і іракцями.

- Чи можуть сирійці використовувати Петербург і Росію в цілому як перевалочний пункт для подальшого втечі в Західну Європу?

- У європейців є "сир": вони кажуть, що готові прийняти біженців, надати відповідний статус. При цьому віз сирійцям не видають, тому межа - це мишоловка. Як перетнути кордон ЄС? На повітряній кулі? Сьогодні сирійця навіть не пустять в літак, який робить посадку в європейському аеропорту.
Так, сьогодні люди намагаються проникнути в ЄС через російський кордон з Фінляндією, Норвегією, Естонією. Такі випадку є. Ми стоїмо на дуже жорстких позиціях: всю нелегальщину треба припиняти. У нас не повинно бути контрабанди. Не так давно був випадок: кілька людей йшли лісом через естонський кордон. Ходили там 15 годин, в результаті один з них помер від втоми. Але ж вони за це ще й гроші платили!
Насправді ми, в тому числі через сірійські ЗМІ, говоримо: хлопці, не треба їхати в Росію, тут важка обстановка, тут немає посібників, ви не знаєте російської мови, у вас немає диплома. Нелегально перебувати тут не можна.

- Особисто ви в чому вбачаєте своє завдання?

- Наша роль - допомогти сирійцям адаптуватися, інтегруватися в російське суспільство. Пояснити їм, що існують певні правила, яких треба дотримуватися.

Читайте також - як отримати візу в Росію

Ось дивіться: ні в Німеччині, ні у Франції, ні в Англії немає сирійського кварталу. Хоча тільки в Німеччині працює кілька тисяч сирійських лікарів. Говорити про згуртованість сирійської діаспори можна говорити тільки в разі Швеції чи Канади.

Так, у зв'язку з війною на них стали більше звертати увагу. Але хочу нагадати, що колишній президент Аргентини Карлос Менема - це сирійський біженець, він маленькою дитиною з батьками приїхав в Аргентину. Кардіохірург Майкл Дебейки, що оперував Єльцина, - американець, але з сирійськими корінням. Засновник Apple Стів Джобс був сином мігранта з Сирії.

- Як зараз сирійці відчувають себе в Петербурзі?

- У нас є розуміння, що ми, як сирійці, не є корінною діаспорою. Ми з'явилися в цьому місті не 200 років тому, та й приїжджали сюди не юрбами. Але зараз зростає вже друге покоління - петербурзьке - "обрусевшее". На жаль, є ті, хто навіть мови рідної не знає.
Кістяк діаспори - це ті, хто приїжджав до Петербурга вчитися на медиків, інженерів. У 90-ті намагалися займатися виробництвом, потім відкривали кафе і ресторани. Хтось пішов у нерухомість. Всього в Петербурзі сьогодні проживає близько півтори тисячі сирійців.

- А що стосується інших російських регіонів? Як легко можна сьогодні зустріти сирійця на Уралі, в Сибірі?

- Урал, Сибір нікому не цікаві. Цікавими є: Москва, Підмосков'я, Петербург, ще, може, Іваново. Також є сирійці, які живуть на Північному Кавказі - в Адигеї. Але це була окрема хвиля.

- Як ідуть справи з гуманітарною допомогою? Я, наприклад, не бачив, щоб у нас хтось збирав речі для сирійців.

- Росія регулярно посилає допомогу, але все відбувається офіційно через МНС. Це суттєва відмінність від Донбасу. Тут немає такого, щоб хтось завантажив машину продуктами і самостійно кудись поїхав. Нами заснований Фонд підтримки дітей, постраждалих від війни, але ми діємо строго в правовому полі. Жоден наш борт неофіційно не повинен сідати в сирійських аеропортах. Посилати літак до Сирії дуже дорого, але і відгук дуже великий.

- Після того, як почався конфлікт на Донбасі, і в Росію хлинув потік біженців зі сходу України, громадянам Сирії стало складніше отримати тимчасовий притулок? Може бути, ви відчували, що в українців є привілеї в УФМС?

- Насправді, у нас склалися дуже добрі стосунки з УФМС. У Петербурзі навіть натяку не було на те, щоб хтось міг заплатити за необхідний дозвіл. Два роки тому хлинув потік біженців з України, в результаті черги стали довшими, а число співробітників УФМС не збільшилася. Людям доводиться чекати відповіді на свою заяву по п'ять-шість місяців.
Що зараз нас турбує? Що під весь цей галас російська Держдума висуне ідею зробити який-небудь табір для сирійців. Хлопці, не крадіть гроші у держави! Ніяких тисяч сирійських біженців в Росії зараз немає.